Гроші перемогли справедливість: що не так з новим форматом Суперкубка Іспанії

Михайло Цирук

В неділю, 11 січня, завершився розіграш Суперкубка Іспанії-2026, який вже всьоме пройшов у новому форматі, коли участь в турнірі беруть чотири команди, а всі три матчі відбуваються в Саудівській Аравії.

Матч вийшов цікавим та напруженим, Барселона перемогла 3:2 та вперше з 2011 року змогла захистити цей титул, вигравши його двічі поспіль. Вчетверте поспіль у фіналі зійшлися саме Барселона та Реал, чому обидва гранди, а також арабські шейхи та іспанська федерація футболу можуть дуже тішитися.

Мадридський Реал і каталонська Барселона – одвічні антагоністи. У футбольному інфопросторі складно знайти пари, де б взаємних уколів, підозр і звинувачень було більше, ніж між «галактікос» і «кулес». Та попри всю ворожнечу, є одна річ, у якій ці клуби дивовижно солідарні. Бо якщо вибудувати ланцюжок із слів Реал і Барселона то третім майже гарантовано буде «гроші». Саме фінанси перетворюють принципових суперників на ситуативних союзників. І Суперкубок Іспанії – найкраще тому підтвердження.

Новий формат Суперкубка вигідний не лише клубам, а й Королівській іспанській футбольній федерації. Саудівська Аравія платить за право проведення турніру щедро – близько 40 мільйонів євро за кожен розіграш аж до 2028 року. Щоправда, безпосередньо учасникам дістається лише приблизно 12 мільйонів – решту коштів перерозподіляють ще до старту змагань.

При цьому вся фінансова модель фактично зав’язана на участі Реала та Барселони. Саме за їхньої присутності суми сягають максимуму, тож у федерації відверто зацікавлені бачити грандів у фіналі. Якщо ж жоден із них туди не потрапить, організатори втрачають близько 10 мільйонів євро. А ще мінус п’ять – у разі, якщо хтось із двох взагалі не кваліфікується на турнір.

Поки що цього сценарію вдається уникати: всі саудівські фінали Суперкубка проходили або з Реалом, або з Барсою, а чотири останні, як уже зазначалося, й узагалі були Ель-Класіко. Саме тут, на думку багатьох, і криється справжня причина існування турніру в такому форматі та з таким місцем проведення. Для вболівальників це теж історія про гроші – тільки вже з власної кишені, адже за можливість наживо побачити матчі в Саудівській Аравії доводиться платити чимало.

Суперкубок Іспанії-2026 встановив новий фінансовий рекорд: між чотирма учасниками було розподілено 23 мільйони євро – на три більше, ніж роком раніше. Барселона, Реал, Атлетіко та Атлетік отримали більші виплати, ніж у попередніх розіграшах.

Загалом федерація розраховувала заробити на турнірі 51,9 мільйона євро: 27 мільйонів принесе спонсорство, 11,5 – організаційні внески та участь, ще 12,7 – телевізійні права. Орієнтовно 28 мільйонів планують спрямувати на розвиток аматорського та непрофесійного футболу. На папері все виглядає красиво й навіть справедливо. Але є нюанс – призові для учасників розподіляються нерівномірно.

Час від часу певну «компенсацію» отримують і два інші клуби-учасники, але лише тоді, коли відкрито говорять про дисбаланс і особливе ставлення до Реала та Барселони. Так, минулого сезону Мальорка як фіналіст Кубка Короля фактично випросила для себе додаткові 200 тисяч євро від кожного з грандів. Аналогічну суму отримав і Атлетік. Аргумент був простий: усі чотири учасники Суперкубка мають заробляти однаково, чи хоча б приблизно однаково.

Втім, це радше виняток, ніж правило. Назвати таку «щедрість» добровільною з боку галактікос і блаугранас навряд чи можна. Гранди просто загасили хвилю невдоволення з боку скромніших клубів – і зробили це доволі ефективно, кинувши кістку ображеним.

Два роки тому Жирона з Артемом Довбиком і Віктором Циганковим провела неймовірний сезон. Здавалося, саме вона витіснить Барселону із топ-2, адже Реал тоді був поза конкуренцією.

У світі, де панує виключно спортивний принцип, абсолютна більшість нейтральної аудиторії вболівала б за карлика, що стрибнув вище голови. Проте цікаво, як би потенційне друге місце Жирони сприйняли боси іспанського футболу. Перевірити це, на жаль, не вдалося, адже навіть «Пічічі» Довбика й асистентський талант Циганкова не дозволили зламати вічну дихотомію Ла Ліги – ту, де Реал і Барселона завжди поруч. Як інь і ян. Чи, може, Бонні та Клайд?

У матеріалі використані фото Getty images