Інакше, як ганьбою не назвеш. Ексголкіпер Динамо – про 0:4 для збірної України від Франції

Перший тайм у Парижі – повне розчарування в плані організації гри. Відійшли до своїх воріт, віддали м'яч господарям й мріяли тільки, щоб не пропустити. Бажаного досягли, але це була не так заслуга українців, як французів, котрі вирішили влаштувати собі легку прогулянку: діяли в своє задоволення, без завзяття. Ось би українцям й скористатися цим шапкозакидацьким настроєм візаві, але українці були зосереджені на тому, як би подалі відбити м'яч від своїх воріт.

Знаєте, поразки бувають різними, проте цю в Парижі інакше, як ганебною й не назвеш. Вже коли двічі пропустили, почали хоч якось вибігати в атаку, але що з цього, коли справа до ударів не доходила. Сумно.

Давайте називати речі своїми іменами. Виклик до збірної – хіба це не стимул продемонструвати свої найкращі якості? Довірили тобі зіграти з топ-збірною – це що не шанс заявити про себе на повний голос, стрибнути вище голови? А що ж ми спостерігали в Парижі? Банальну безпорадність. Найменше претензій хіба до воротаря Трубіна, який, що міг – відбивав і нападника Яремчука, що виконав великий обсяг чорнової роботи, встигаючи відпрацювати й у обороні. До решти – багато критичних зауважень, особливо до Забарного та Гуцуляка, – заявив Циткін в інтерв'ю Sport.ua.

Володимир Циткін