Каннаваро, Стоїчков і навіть Блохін: шість володарів ЗМ, які завершували кар’єру в екзотичних чемпіонатах
Цей тренд почався далеко не з Роналду та Мессі
близько 2 годин тому

У понеділок, 22 вересня, у паризькому Театрі Шатле відбудеться церемонія вручення Золотого мʼяча-2025. Цього року на головну індивідуальну нагороду претендують представники молодого покоління футболістів, у яких попереду ще вся карʼєра, зокрема Усман Дембеле та Ламін Ямаль. Втім, років за 10, у випадку Дембеле, або ж 15-20, у випадку Ямаля, хтось із них цілком може залишити Європу та догравати останні роки карʼєри у не дуже футбольних, проте дуже багатих країнах.
Багаті арабські чи американські власники особливо люблять запрошувати до своїх клубів володарів Золотих м’ячів. Наприклад, у 2023 році слідом за Роналду та Мессі в екзотичну лігу перебрався й Карім Бензема, приєднавшись до саудівського Аль-Іттіхада. Подейкують, що араби кликали й Луку Модрича, однак він відмовився від зарплати в 80 млн євро на рік і на той час залишився в мадридському Реалі, а згодом приєднався до Мілана.
Тренд підписувати гравців, яких колись визнавали найкращими у світі, азійські та американські клуби підхопили відносно нещодавно. Втім, і до епохи Кріштіану та Мессі було чимало прикладів, коли володарі Золотого м’яча завершували кар’єру в слабких і екзотичних чемпіонатах. Пропонуємо згадати деяких із них.
Олег Блохін

Хто б міг подумати, що відкриватиме нашу підбірку саме український футболіст. Володар Золотого м’яча-1975 здобув цю нагороду завдяки неймовірним виступам за київське Динамо. Він віддав цій команді 18 років як гравець і забив за столичний клуб 211 м’ячів, встановивши рекорд, який навряд чи колись буде перевершений кимось із футболістів біло-синіх.
Та мало хто пам’ятає, що свою тривалу кар’єру Блохін завершував у слабкому чемпіонаті ще до того, як це стало мейнстримом. Після Динамо Олег Володимирович спершу перебрався в австрійський Форвертс, де провів насичений сезон – 41 матч і 9 голів, а потім поїхав на Кіпр, де протягом сезону 1989/90 захищав кольори місцевого Аріса»з Лімасола. У своїй останній кампанії як гравець Блохін відіграв 22 поєдинки та забив 5 голів, після чого повісив бутси на цвях.
Лотар Маттеус

Найкращий футболіст світу 1990 року Лотар Маттеус виграв свій Золотий м’яч у складі міланського Інтера. Для німецького півзахисника це був уже третій клуб після Боруссії М та Баварії, де він показував фантастичну гру. Після чотирьох років в Італії кар’єра Маттеуса поступово пішла на спад. У 1992 році він повернувся в мюнхенську Баварію й успішно виступав за неї до 2000-го. А завершував кар’єру легендарний німець у США, де провів 21 матч за Нью-Йорк МетроСтарз, так і не забивши в МЛС жодного голу.
Христо Стоїчков

Легенда болгарського футболу Христо Стоїчков за свою кар’єру змінив чимало клубів, однак найбільшу славу йому принесли виступи за Барселону. У складі іспанського гранда Стоїчков, із паузою на сезон у Пармі, грав із 1990 по 1997 рік, провівши 175 матчів та забивши 83 голи. Найвищого злету він досяг у 1994 році, коли Болгарія дійшла до півфіналу чемпіонату світу, а нападник здобув Золотий м’яч.
Втім, після Барселони 31-річний на той момент Стоїчков уже не повертався на топрівень. Спершу він поїхав у Аль-Наср (той самий, де нині грає Роналду), потім повернувся в софійський ЦСКА, а після цього встиг провести рік у Японії за Касіва Рейсол і три роки у США, виступаючи за Чикаго Файр (2000–2002) та Ді Сі Юнайтед (2003).
Джордж Веа

До того, як стати президентом рідної Ліберії, Джордж Веа був видатним футболістом і навіть виграв Золотий м’яч у 1995 році. Це досягнення він здобув у футболці Мілана, куди африканський нападник перейшов на піку після яскравих сезонів у Монако та ПСЖ. У складі россонері Веа провів чотири успішних роки, а далі вже відверто догравав: спершу в Європі, виступаючи за Челсі, Манчестер Сіті та Марсель, а наприкінці кар’єри перебрався в ОАЕ, де два роки представляв Аль-Джазіру, щоправда, за цей час провів лише 8 матчів.
Фабіо Каннаваро

Чемпіон світу 2006 і володар Золотого м’яча того ж року Фабіо Каннаваро став одним із небагатьох і останнім, на цей момент, захисником, якому вдалося здобути найпрестижнішу індивідуальну нагороду у футболі. Тріумф італійського катеначо на мундіалі в Німеччині, а також блискучі виступи за Наполі, Парму, Інтер, Ювентус і мадридський Реал допомогли Каннаваро досягти цього неймовірного успіху.
До останнього року своєї славної кар’єри Фабіо виступав у європейських топклубах, але влітку 2010-го перебрався до дубайського Аль-Ахлі. Там один із найкращих оборонців в історії футболу провів трохи більше ніж рік, після чого змушений був завершити кар’єру через травму коліна.
Кака

Останній володар ЗМ перед ерою Мессі та Роналду (2007 рік) завершував кар’єру в МЛС, хоча його зіркові співвітчизники зазвичай догравали на батьківщині. Бразилець провів у футболці Орландо Сіті три роки, відігравши 75 матчів і забивши 24 голи. Тож якщо десь існує клуб легенд цієї ліги, Кака сміливо можна включати до нього.
До свого від’їзду за океан Кака чудово проявив себе в Європі, виступаючи за Мілан, із яким виграв Лігу чемпіонів 2006/07, і мадридський Реал, а також здобувши перемогу зі збірною Бразилії на ЧС-2002.
У матеріалі використані фото Getty images
Поділитись