Людмила Лузан, Ірина Федорів: «Ми щасливі, що перемогли в День державного прапора України»

Влад Єфімов

«Веслування України» з Мілана

Наш ексклюзивний матеріал з чемпіонату  світу в Мілані ми умовно розділимо на дві частини: переможну одиночку у виконанні Людмили Лузан і двійку, де вона з Іриною Федорів стала чемпіонкою на дистанції 200 м.

- Людо, просто фурор якийсь творить збірна України у Мілані. Розкажіть, як пройшла ваша улюблена п'ятисотка. Чи не було якоїсь розслабленості, адже ви фаворит будь-яких змагань в цьому виді програми?

- Це була неймовірна гонка. Емоції мене переповнюють. Я не можу повірити, що це дійсно сталося зі мною. Навіть, не могла собі уявити, що в мене буде три золоті медалі, а особливо на дистанції 500 метрів, яку я дійсно люблю.

Ніякої розслабленості не могло бути, адже, на мій погляд, саме олімпійська чемпіонка Кеті Венсан з Канади була головним фаворитом на цій дистанції.

Дуже хотілося показати гарну боротьбу. І мені це вдалося. Тактика була зі старту взяти лідерство і тримати його до фінішу. Гонка пройшла в задоволення. Я неймовірно щаслива, що завоювала цю медаль чемпіонату світу для нашої України.

- Наскільки вдавалося стежити за конкурентами упродовж гонки?

- Ні, не стежила. Я знала свій результат, я розумію, що в хорошій формі і в мене все може вдатися, тому я впевнено встала на старт і просто робила свою роботу.

- Наскільки відбилася 500-метрівка на готовності до «каное-двійки, 200 м», оскільки фінал був вже за годину…

- Ніяк, адже ми дуже гарно виступили, до того ж побили рекорд світу на цій дистанції. Тому я навіть не хочу уявляти, що могло бути, якщо б ми встали свіжіми на дистанцію.

- Вдалося відпочити між фіналами?

- Так, встигла відпочити, посидіти, подумати, прийняти той факт, що я дворазова чемпіонка світу, а, коли вже є золоті медалі, то не хочеться отримувати медалі іншого гатунку. На емоціях, на куражі я хотіла отримати цю перемогу ще ї в двійці. Тому Ірина з задоволенням підтримала мій кураж, і ми дуже гарно відпрацювали цю дистанцію. Ми щасливі.

- Іринко, розкажіть, про свою другу золоту гонку. Наскільки вдався старт, як пройшла  дистанція?

- Ця гонка на 200 м, до того ж двійка, – один з моїх найулюбленіших видів програми. Ми просто стартанули. І фінішнули. І виграли (сміється). Та ще й світовий рекорд поставили. Гонка пройшла дуже швидко. Це була гонка для душі.

- Інші емоції, ніж вчора, так?

- Інші, але не менш приємніші. Я ще не звикла перемагати на чемпіонатах світу, якщо ви про це. Для мене все це, немов сон. Я ще, знаєте, не можу повірити, що це все зі мною відбувається.

Людмила: - Дуже круто, що дві золоті медалі звойовані в такий день – в день державного прапора України. Це дуже важливо.

Ми пишаємося представляти Україну, раді, що знаходимось тут і підіймаємо наш прапор вище усіх інших. Це щось неймовірно.