Повернення агресора триває: допуск росіян до міжнародних змагань з фехтування - лише черговий етап
FIE опустила шпаги, хто наступний?
12 днів тому

Міжнародна федерація фехтування (FIE) дозволила російським юніорам брати участь в турнірах з використанням національної символіки. Про це заявили у самій РФ, втім якщо такі заяви лунають – то навряд чи з пустого місця.
Повзуче повернення росіян триває
Ще одна поразка української спортивної дипломатії наштовхує на сумні думки, і суть навіть не в тому, щоб звинуватити в ній Федерацію фехтування України, НОК чи Мінспорту. Просто констатуємо факт: у цьому питанні ми знову програли Росії та російським грошам.
Сумно через те, що повзуче повернення агресора в міжнародний спорт триває, і рано чи пізно, на жаль, він проповзе та пролізе всюди. У цьому контексті згадався власний матеріал, написаний понад два роки тому. Тоді у ЗМІ зʼявилися розмови про можливий допуск до міжнародних змагань чоловічої і жіночої збірні росії U-17 з футболу. У підсумку цього не сталося, але навіть поява таких розмов - уже небезпечний прецедент.
Тоді основним аргументом УЄФА було щось накшталт «ну вони ж діти». Мовляв, не повинні вони відповідати за помилки дорослих. Зараз мова про повернення «дітей» разом з їхніми триколорами йде вже у фехтуванні: впізнаєте почерк?
Такою аргументацією боси світового спорту показують своє нерозуміння суті і завдання всіх цих санкцій. Адже вони не спрямовані проти дітей, не позбавляють їх можливості займатися спортом на аматорському і внутрішньому рівні. Всі ці обмеження потрібні, в тому числі для того, щоб російський Ванька, що тішиться кожному воєнному злочину своєї недокраїни проти України, був позбавлений задоволення розкластися ввечері на просидженому дивані, і насолоджуватися величчю росії після будь-якої перемоги.
Це той мінімум, яким міжнародні керівні органи в будь-якому виді спорту можуть покарати злочинців і висловити свою солідарність з його жертвою не на словах, а на ділі. І з чого раптом від цього відмовлятися – питання риторичне.
Говорять, вони ж діти? О ні, це не просто діти, це діти з росії. У момент, коли ці зомбовані підлітки зомбованих батьків вийдуть на поле, майданчик чи доріжку, вони стануть представниками своєї терористичної держави у світовому спорті. За ними буде стежити вся країна, хоча в нормальних умовах на них не звернули б уваги ніколи в житті. На кожен поєдинок їх будуть налаштовувати як на війну, їхні перемоги будуть смакувати і розбирати всі місцеві пропагандисти, а єдине, що вони будуть здатні нести в цей світ – ненависть і нездорова, неспортивна злість.
Чи достатньо ми зробили, аби цього не сталося?
Слід розуміти, що будь-яке подібне рішення про повернення росіян не могло народитися за один день. Ці рішення – результат довгої і складної роботи представників країни-терористки, які явно шепотіли його у вухо міжнародної федерації з усіма своїми аргументами. А чи шепотіла свою позицію в інше вухо українська сторона? Чому ми програли цю війну? Чи достатньо було зроблено для того, щоб її не програти? Федерація фехтування України каже, що так. Запевняє, що були і листи і «формальні протести». Питань значно більше, ніж відповідей, але результат – на табло. І він, на жаль, не на нашу користь.
Все починається з малого
А тепер про найсумніше. Якщо російські ЗМІ таки не брешуть (звучить смішно, але все ж), і юних фехтувальників таки допустять до міжнародних змагань, це може стати черговим кроком на шляху до повного повернення агресора в міжнародний спорт. Ну а що, виступають же, все нормально, ніхто не скаржиться.
Будь-яке повернення починається з малого. Зараз повернуть юніорів, якщо це проковтнути, повернуть і дорослих. Саме про це потрібно думати, коли ми говоримо про неприпустимість присутності росії в світовому спорті. Саме тому спроби реабілітувати їх повинні максимально агресивно блокуватися усіма спортивними органами України на будь-якому рівні. Якщо послабити хватку, цей ниючий, маніпулюючий, корумпований монстр російського спорту вирветься і повністю стане на ноги. І це потрібно швидше зрозуміти абсолютно всім, як в Україні, так і у світі.
У матеріалі використані фото Getty images
Поділитись

