Динамо - Шахтар 2:1. Не дотискаєш ти – дотискають тебе

Михайло Цирук

Перше українське класичне нового сезону вдалося. І це, мабуть, його головний підсумок, адже кількість та відсоток хорошого футболу в нашій країні останніми роками не надто високі, і таких матчів, як кубкове дербі на стадіоні імені Лобановського, справді дуже бракує.

Таких – не за рівнем гри, ні. З цього погляду ми не побачили нічого надзвичайного. У першу чергу українському футболу бракує такого рівня ажіотажу навколо матчів, уболівальницького інтересу та атмосфери на трибунах, і от у цьому плані все справді було чудово.

Але далі зосередимося на самій грі. Грі, яка не була аж надто високої якості, розвивалася дещо алогічно, якої в останні хвилини взагалі майже не було, втім вона не залишала байдужими ні футболістів на полі, ні вболівальників на трибунах.

У Шахтаря стався синдром Динамо

Головний спортивний підсумок зустрічі – донецький Шахтар припинив боротьбу за черговий Кубок України та залишив турнір. Після двох поспіль тріумфів гірників трофей здобуде хтось інший. Однак після першого тайму в подібний розвиток подій не вірилося взагалі.

Перша половина зустрічі пройшла під повним контролем Шахтаря. Динамівці не створили фактично нічого, а от гірники мали забивати, і не раз. Направив би Марлон Гомес мʼяч повз Нещерета, реалізував би Конопля свій вихід віч-на-віч, і все могло б складатися зовсім по-іншому. Але зараз усе це – лише умовний спосіб. Факт лиш у тому, що далі пройшло київське Динамо, а Шахтар – не пройшов.

Перші 45 хвилин зустрічі підопічні Арди Турана однозначно можуть занести собі в актив. Єдине, чого їм забракло – забитого мʼяча, але за такого перебігу подій на полі особливих сумнівів у тому, що рано чи пізно він прийде, не було. І він прийшов, до того ж дуже швидко. На 48 хвилині Педріньйо пробивав по воротах з-за меж штрафного майданчика, удар зовсім не вийшов, втім Лука Мейрелліш зумів підставити голову під спробу партнера, не залишивши жодних шансів для героя першого тайму Нещерета.

Парадоксально, що маючи чудові моменти до перерви Шахтар вийшов уперед завдяки ось такому от щасливому збігу обставин, але гол, як то кажуть, не пахне. Враховуючи безпорадність киян у першому таймі здавалося, що зустріч, в принципі, можна завершувати. Але далі гірники припустилися фатальної помилки, яка коштувала їм місця у чвертьфіналі Кубка – сіли та повністю віддали ініціативу супернику.

Скільки ж ґуль у попередніх турах набило таким чином саме Динамо! Якщо згадати пʼятиматчеву серію киян без перемог у чемпіонаті, то в кожному поєдинку, де команда Шовковського втрачала очки, вона була сильнішою за суперника, а майже всі ігри розвивалися за приблизно однаковим сценарієм: біло-сині контролюють гру, забивають, але замість того, аби розвинути успіх, команда сідала, пропускала наприкінці зустрічі та втрачала потрібний результат.

Але Шахтар, як бачимо, не захотів вчитися на чужих помилках, і вирішив на своїх. Добровільно, а згодом і добровільно-примусово кинувши грати, команда Турана залишила супернику шанс, яким він радо скористався і заслужено пішов далі.

Результат роботи та маленька усмішка фортуни

Проте досить критикувати Шахтар, час хвалити Динамо. По-перше, за неймовірний настрій, віддачу та правильне емоційне налаштування на гру. Ось у цьому переважно український склад киян, для яких Класичне – не порожній звук, завжди буде сильнішим за бразильців Шахтаря, якими б якісними футболістами вони не були.

Розгромна перемога над Кривбасом (4:0) таки дала свій результат: біло-сині вийшли на матч зарядженими та впевненими. Впевненими, що перевернути гру можна навіть у ті моменти, коли не виходить, здавалося б, зовсім нічого. І саме бажання, наснага та віра стали запорукою підсумкового позитивного результату. Не люблю шаблонну фразу про те, що одна команда хотіла перемогти більше за іншу, але принаймні у другому таймі все виглядало саме так.

Але була в цій перемозі киян і суто футбольна складова. По-перше, час визнати, що Динамо, нарешті, навчилося користуватися стандартними положеннями. Не хочеться приписувати всі заслуги польському фахівцю Мацею Кендзьореку, який спеціалізується саме на стандартах, адже працює над ними уся команда. Та факт залишається фактом: три удари Бражка після кутових! Три. Від однієї людини. Це майже чверть від усіх ударів киян у цьому матчі. Бражко, нагадаємо, провів на полі лише тайм.

З рештою, саме після кутового та чергового удару Бражка прийшов переможний гол Едуардо Герреро. Навіть якщо ви дуже не любите Динамо, тут доведеться визнати, що вони працюють, і в них виходить. А якщо згадати, що саме після стандартів Динамо двічі забило у ворота Кривбасу в попередньому турі, перед цим відзначилося таким чином у воротах Карпат, то сумнівів у тому, що це випадковість, стане ще менше.

Нарешті, третій кит, на якому стоїть ця перемога динамівців – своєчасне повернення в оптимальні кондиції деяких гравців, які були лідерами минулого сезону, та трохи загубилися на початку цього. Попри наявні кадрові проблеми, причому досить серйозні, такі як відсутність Волошина чи неготовність Тимчика, незадовго до цієї гри до повноцінного футбольного життя повернулися Попов, Ярмоленко, Кабаєв, Піхальонок, Михавко.

Кожен з названих гравців мав у цьому сезоні багато проблем, пропустив чимало матчів, але на цю кубкову дуель вони були готові, і провели гідний поєдинок. Не без помилок, але гідний. Додамо до цього списку і Нещерета, який, здається, згадав свою славнозвісну гру проти Барселони кількарічної давнини.

Саме Кабаєв і Ярмоленко створили перший, переломний гол Динамо. Створили з нічого, суто на індивідуальних якостях кожного. І цієї якості Динамо дуже бракувало в попередніх матчах. А далі динамівський звір відчув кров. Другий гол прийшов з уже згаданого кутового, але ж згадайте, що до нього призвело.

Просто неймовірно активний пресинг Шоли Огундани, який зʼїв суперника та з рештою створив момент для Піхальонка. Олександр не забив, але гол прийшов трохи пізніше. Це, знову ж таки, до розмови про віддачу й бажання, яке в киян було на найвищому рівні.

Побачимося в неділю

Тож Динамо заслужило цю перемогу, і нарікати, що киянам просто пощастило, представникам Шахтаря точно не доводиться: гірники самі створили передумови для цього щастя. Тепер кожна зі сторін має провести роботу над помилками, і її результати ми побачимо вже найближчої неділі в матчі чемпіонату. Та гра точно буде не менш важливою, ніж ця, і так само може вирішити дуже й дуже багато.

У матеріалі використано фото Getty Images, УПЛ, ФК Динамо Київ, ФК Шахтар Донецьк