УПЛ 2025/26: з чим виходить на старт кожен з учасників?

Михайло Цирук

Не встигли ми відійти від попереднього футбольного сезону, який з урахуванням Клубного чемпіонату світу тривав аж до середини липня, аж тут уже розпочався новий. Розпочався він ще кілька тижнів тому, коли найскромніші клуби континенту стартували у кваліфікації єврокубків, проте у пʼятницю, 1 серпня, він повноцінно відкриється й для України.

Звісно, три наших клуби вже розпочали свій шлях на міжнародній арені, один навіть встиг його завершити, але це все не те. Справжнім початком нового сезону в Україні можна вважати лише старт рідненької УПЛ, а він відбудеться саме сьогодні. 

Тож пропонуємо швиденько познайомитися з мінівізиткою кожного з 16 учасників чемпіонату.

Колос

Представляти команди будемо в тому порядку, у якому вони стартуватимуть в новому сезоні. Матч-відкриття відбудеться в Ковалівці, тож почнімо з Колоса. Минулий сезон колектив з Київщини завершив на емоційному підйомі, та й не лише емоційному. Після того як Колос знову очолив Руслан Костишин, команда здобула 5 перемог та 3 нічиїх у десяти матчах чемпіонату, і замість того, аби нервово боротися за виживання, змогла спокійно завершити сезон та піднятися аж до 10 місця.

У літнє міжсезоння команда не була найактивнішим гравцем на трансферному ринку, проте склавши руки також не сиділа. Колос купив Юрія Климчука з Руху та Ібрагіма Кане з Ворскли, а ще кілька якісних футболістів прийшли вільними агентами: Андрій Понедєльнік, Альбін Краснічі та голкіпер Дмитро Мацапура. При цьому з ключових футболістів ковалівці нікого не втратили.

На літніх зборах Колос провів сім спарингів, виграв чотири з них, а суперників, вартих уваги, у підопічних Костишина не було – лише аутсайдери УПЛ та лідери Першої ліги. Загалом, з прагматичністю свого тренера та цим підбором виконавців Колос цілком може спокійно фінішувати там, де й минулого сезону – на 9-12 місці, і таким підсумком сезону у клубі, мабуть, будуть цілком задоволені.

Кривбас

Суперник Колоса в першому турі минулого сезону до останнього боровся за єврокубки. Всі говорили про те, що Кривбас слабший за своїх конкурентів, однак команда Вернидуба за не надто виразної гри якось примудрялася брати важливі очки, і тримала в напрузі Карпати та Полісся до фінального свистка заключного туру, проте врешті фінішувала на пʼятій позиції.

Влітку Кривбас серйозно змінився: команду очолив новий головний тренер Патрік ван Леувен, до неї приєдналося кілька легіонерів – форвард Карлос Парако, ліві захисники Анте Бекавач та Тьяго Боргес, а також вінгер Гільєрме Бая. Крім того, клуб взяв в оренду голкіпера Карпат Олександра Кемкіна, та ще трьох легіонерів.

На зборах криворіжці виграли один з пʼяти матчів, проте й грали не аби з ким. Серед суперників, зокрема, було загребське Динамо (1:5). Чи зможе Кривбас потрапити в єврокубки цього разу? Сказати важко. Але знаючи, як Патрік ван Леувен вміє розкривати команди такого рівня, шанси точно будуть.

Рух

Львівський Рух після масового продажу своїх лідерів у Карпати в попередньому сезоні перетворився на таку собі команду-застій, яка просто існує, проте чого вона хоче - не знає ніхто. Рівень футболістів начебто й дозволяє не вилітати, проте амбіцій на щось більше, як це було раніше, абсолютно немає.

Перед цим сезоном команду очолив старий-новий тренер Іван Федик, що раніше працював з молоддю жовто-чорних, реальних трансферів майже не було, хіба що оренда півзахисника з молдовського Зімбру, натомість лідерів було розпродано: клуб залишили, зокрема, Карабін, Дідик, Климчук та Ледвій.

Очевидно, що Рух має стати слабшим, і восьме місце зразка минулого сезону тепер може здаватися якимсь казковим результатом. Куди ймовірніше,  що Рух Федика боротиметься за виживання, і цілком може завершити майбутню кампанію десь на межі зони перехідних матчів.

СК Полтава

Коли піднімаючись з Першої Ліги команда одразу заявляє про те, що ми будемо грати в УПЛ тими самими гравцями, це одразу багато про що говорить. Перш за все про те, що виживання будь-яким способом було б просто мрією для новачка.

Цього міжсезоння Полтава підписала сім вільних агентів, та лише одного – з клубу УПЛ: Олексія Хахльова, який представляв луганську Зорю. Загалом, якщо Полтава цього сезону не вилетить напряму - це буде несподіванкою, а якщо уникне перехідних матчів – справжньою сенсацією.

Верес

Неоднозначна друга частина минулого сезону, яку Верес чудово почав, проте жахливо закінчив, та підсумковий фініш на девʼятій позиції, вочевидь, змусив клуб проявляти активність на трансферному ринку. За гроші рівняни підписали тільки одного гравця – центрбека словенської Мури Кая Ципота, проте вільних агентів прийшло чимало.

Грецький правий захисник Константінос Стамуліс, загадковий форвард з чемпіонату Гамбії, Віталій Бойко з ЛНЗ, Сергій Стень з Металіста 1925, голкіпер Колоса Валентин Горох, ще й Дениса Ндукве з Ворскли в оренду взяли.

Очевидно, що Верес намагається змінюватися на краще, та десь в душі, можливо, й хотів би хоча б помріяти про єврокубки. Та тут усе впирається в гроші, адже фінансово клуб з Рівного суттєво програє більшим рибам у нашому футболі. Тож порівняно з минулим сезоном завдання, ймовірно, не надто зміниться – спокійне збереження прописки в еліті. І виконати його Вересу має бути цілком до снаги.

Динамо

Чинний чемпіон входить у новий сезон з мінімальною кількістю змін, а якщо точніше – зовсім без змін. Улітку Динамо не підписало зовсім нікого, як і не продало. З одного боку, це не надто велика проблема, адже кияни не втратили жодного зі своїх лідерів, і навіть цим складом підопічні Шовковського минулого сезону змогли не зазнати жодної поразки в УПЛ. З іншого, без додавання свіжої крові будь-яка команда приречена на регрес.

Збори Динамо провело невдало, вигравши лише один з шести матчів. А от у єврокубках стартувало дуже впевнено, двічі розгромивши мальтійський Хамрун (3:0; 3:0), проте, враховуючи рівень суперника, вважати ці результати показовими зовсім не можна.

За рівнем своїх виконавців столичний клуб, без жодних сумнівів, входить у топ-2 найкращих команд країни та повинен там бути. Проте захистити чемпіонство, враховуючи те, як підсилився Шахтар, буде ой як непросто.

Зоря

Луганська Зоря минулого сезону стала прикладом ще однієї команди-застою. Єврокубкових амбіцій, як колись, уже немає, тож команда просто існує в УПЛ, і, схоже, не має особливого наміру щось змінювати. Перед новим сезоном у застійний проєкт повернувся Віктор Скрипник, котрого свого часу називали одним з найкращих тренерів України. Свого часу він досягав із Зорею чудових результатів, та чи можливо досягати їх з нинішнім підбором футболістів команди?

З трансферів під Скрипника у Зорі – викуп молодого Слесара у Динамо, ветеран Ігор Пердута, а також загадкові легіонери з Боснії та Бразилії, і оренда Малиша з Саленком у того таки Динамо. Рівень гравців луганців має дозволити їм не вилетіти, але загалом станом на зараз все виглядає так, що стежити за Зорею в майбутньому сезоні буде не надто цікаво.

ЛНЗ

А от черкаський ЛНЗ бути командою-застоєм відверто не бажає. Ледь не кожного сезону команда підписує нових футболістів досить хорошого рівня, змінює тренера та шукає шлях з низів турнірної таблиці нагору. Інша справа, що результату це поки не приносить: минулого сезону ЛНЗ фінішував лише над зоною перехідних матчів. Але колись же в них має вийти!

Цього сезону черкаський колектив сподіватиметься на успіх під керівництвом Віталія Пономарьова, який свого часу збудував непогану команду з львівського Руху та ледь не вивів її в єврокубки. Під нового тренера клуб не пошкодував грошей, купивши для Пономарьова вінгера португальської Візели Проспера Оба, Дениса Кузика з Кривбасу, Романа Дідика та Дмитра Ледвія з Руха, а також Ярослава Кисіля з Чорноморця, витративши на зазначених гравців понад 2,3 млн євро, що для українського клубу, який не Шахтар, дуже великі гроші.

Звісно, такі вкладення свідчать про те, що команда розраховує на більше, ніж в попередньому сезоні. Можливо, ЛНЗ не ставить перед собою завдання потрапити в єврокубки, проте зберегти прописку в еліті без зайвих нервів – це просто мастхев.

Кудрівка

Під час комплектації команди Кудрівка пішла недалеко від іншого новачка УПЛ - СК Полтави, тож очікування від колективу з Чернігівщини будуть приблизно такими самими: вижити – і слава Богу.

Влітку команда підсилилася пʼятьма вільними агентами: Євгеном Морозком, який до цього перебував без клубу, досвідченим Денисом Безбородьком з Чорноморця, Владиславом Шаповалом та Іллею Караващенко з Лівого берега, Богданом Векляком з Карпат, а також взяла в оренду у Металіста 1925 Дениса Нагнойного. Втім, навіть попри це Кудрівка залишається колективом, якому може бути доволі важко витримувати рівень УПЛ.

Олександрія

У літнє міжсезоння Олександрія відпустила чимало важливих гравців. Лівий захисник Мартинюк, основний голкіпер Єрмаков, форвард Філіпов, півзахисник Шепелєв, центрбек Шабанов, вінгер Джевані та, звісно ж, Супер-Іван Калюжний – втрати більш ніж відчутні. Не менша втрата сталася й на тренерському містку: головний творець олександрійського срібла Руслан Ротань тепер з житомирським Поліссям.

Серед трансферів на вхід – атакувальний півзахисник Матеус Амарал з Бразилії, опорник Фернандо Енріке, вінгер Хусейн Туаті, центрбек Бехіраче, та ще двоє вінгерів – португалець Жота та бразилець Жонатан Сілва. А тренуватиме команду тепер молодий фахівець Кирило Нестеренко.

Літні збори Олександрія провела відверто так собі, не здобувши у пʼяти поєдинках жодної перемоги. Ба більше, чотири з пʼяти ігор команда Нестеренка програла, а ще в одній зіграла внічию 0:0. Втім, результати на зборах – точно не головне. Головне – знайти свою гру.

І попри розгромне фіаско у протистоянні з сербським Партизаном (0:2; 0:4), у першому поєдинку підопічні Кирила Нестеренка виглядали дуже непогано. Олександрія комбінувала, впевнено тримала мʼяч і доволі легко знаходила можливості для ударів по воротах.  Звісно, знову стрибнути вище голови та взяти срібло Олександрії буде неймовірно важко, однак розглядати цю команду як претендента на єврокубки цілком можна.

Епіцентр

Фінансові можливості цього новачка УПЛ видаються дещо кращими, ніж у Полтави чи Кудрівки, та попри це клуб з Камʼянця-Подільського після виходу в еліту не побіг витрачати гроші. Клуб підписав шість вільних агентів, серед яких досвідчений Андрій Борячук з Металіста 1925, вінгер Санта Коломи Хоакін та Денис Янаков з Чорноморця. Загалом завданням Епіцентра також буде виключно збереження прописки в еліті, проте стартова позиція у цій боротьбі в чемпіона минулого сезону Першої ліги буде дещо кращою, ніж у двох попередніх новачків.

Шахтар

Старт сезону у виконанні донецького Шахтаря просто вражає вболівальників команди та лякає конкурентів. Якщо прохід фінського Ільвеса (6:0; 0:0) у Лізі Європи ніхто не сприйняв серйозно, то те, як же потужно гірники розібралися з Бешикташем (4:2; 2:0), не може не викликати захоплення.

І справа не лише в результатах: Шахтар дійсно грає у яскравий та впевнений футбол, а всі дорогі новачки, придбані в попередньому сезоні, просто розквітли. Аліссон на старті сезону став головною зіркою цієї команди, фантастично розкрився Кевін, непогано виглядає Педріньйо, і навіть для поверненого з Карпат Очеретька знаходиться місце в основі.

Враховуючи те, як зараз виглядають гірники, рівень їхнього фаворитизму в цьому сезоні УПЛ видається надзвичайно високим, і якщо комусь, найімовірніше Динамо, таки вдасться їх випередити, це буде несподіванкою.

Карпати

Минулого сезону Карпати були амбітним претендентом на єврокубки з непоганими фінансовими можливостями й, вочевидь, залишатимуться ним і в цій кампанії. Навесні львівʼянам не вистачило зовсім трохи, аби представляти Україну в єврокубках, і тепер вони спробують виправити власну помилку.

Команда викупила з бразильської Курітіби Жана Педросу, також викупила Бруніньйо з Атлетіко Мінейру, а також придбали в Руху Ярослава Карабіна. Крім того, львівʼяни орендували португальського лівого вінгера Пауло Вітора. Загалом, глобально в Карпатах не змінилося нічого, тож Владислав Лупашко та його команда входитимуть у сезон з приблизно такими ж можливостями, які мали в попередньому.

Полісся

Цього літнього міжсезоння Полісся поводило себе зовсім не так, як зазвичай. Останніми роками ми звикли, що житомиряни, користуючись неабиякими фінансовими можливостями, підписують нових футболістів пачками, однак зараз, з приходом Руслана Ротаня, чогось подібного не відбулося.

Нападники Микола Гайдучик, придбаний у рівненського Вереса, а також вільний агент з Олександрії Олександр Філіпов стали єдиними новачками вовків влітку. Вочевидь, у клубі вирішили, що Ротань зможе побудувати команду під свій стиль та бачення футболу й з тих виконавців, що є в нього у наявності, тож побачимо, наскільки швидко це йому вдасться та чи вдасться взагалі.

Поки що гра дається Поліссю важко. Андоррську Санта Колому на класі пройти таки вдалося (1:2; 4:1), але не без питань, тож попереду у тренерського штабу вовків ще ой як багато роботи. Та загалом, враховуючи рівень та можливості цієї команди, вона так чи інакше повинна бути в єврокубках.

Металіст 1925

Звісно, за товщиною свого гаманця Металіст 1925 не був командою рівня Першої ліги, тож прирівнювати його до інших новачків першості якось не дуже коректно. Те, що команда повернулася до УПЛ так натужно, уже викликає певні запитання, проте головне – результат.

Влітку харківʼяни очікувано наробили шуму на трансферному ринку. Команду залишили досвідчені футболісти – Олександр Чорноморець, Юрій Потімков, Максим Жичиков, Ігор Курило та Андрій Борячук. На їхнє місце прийшли новачки, добре знайомі з виступами в УПЛ. Одним із головних трансферів став Іван Калюжний, який має досвід гри за національну збірну України. Разом із ним із Олександрії приєдналися Олександр Мартинюк і Артем Шабанов.

Зі складу Ворскли було підписано Євгенія Пасіча, Євгена Павлюка та Іллю Крупського, а також із Зорі прибув Денис Антюх – імовірно, за рекомендацією нового наставника Младена Бартуловича. Для новачків УПЛ типовим завданням є: вижити в першому сезоні, освоїтись у другому, і лише в третьому – замахнутись на щось серйозне. Однак складається враження, що Металіст 1925 має намір одразу вийти на боротьбу з найсильнішими клубами країни. Чи вистачить сил і ресурсів – покаже час.

Оболонь

А от столична Оболонь у своєму третьому поспіль сезоні в еліті буде Оболонню. Кожен сезон розвивається для цієї команди за однаковим сценарієм: жодних витрат на трансфери та напружена боротьба за виживання до останнього туру, яка або закінчується успіхом, або ні.

Минулого сезону пивоварам пощастило зустріти на своєму шляху Сергія Шищенка, який не просто зберіг Оболонь в еліті, а зумів ще й уникнути стикових матчів. Тож відхід наставника в першолігову Буковину, звісно, став для команди втратою. Подивимося, чи вдасться киянам втриматися в еліті без нього.

У матеріалі використані фото УПЛ