11 головних подій в українському футболі в 2021 році

Добігає кінця 2021-й рік, а разом з цим підбиваємо його головні події для українського футболу, адже цих подій за весь рік зібралося мало.

Скандал і технічну поразку України від Швейцарії.

Почався рік з неприємною новини. УАФ програла суд в CAS у справі матчу проти збірної Швейцарії в Лізі націй, де Україні присудили технічну поразку.

Зустріч повинна була відбутися 17 листопада 2020-го року, але через коронавірус в складі української збірної «синьо-жовтих» на гру не допустили. Україна була готова провести поєдинок 18 листопада з наявними неінфікованими гравцями. Але UEFA запропонував зібрати на наступний день нову команду з футболістів, які не контактували з інфікованими - УАФ заявила, що це неможливо.

У підсумку, UEFA присудила тих. поразка Україні, а УАФ передало справу в CAS, Де вже на початку 2021-го року там залишили в силі вердикт UEFA. Це був прорахунок УАФ і Андрія Павелко, Який в своїх розмовах заявляв, що збирається до кінця боротися за справедливе рішення. В результаті справа була програна, а Україна з дивізіону А вилетіла в дивізіон Б, де почне битви вже навесні 2022-го року і будуть знову боротися за підвищення.

«Зоря» - від претендента на ЛЧ до команди вільних агентів.

«Зоря» зразка кінця минулого сезону - зразок для кожної команди в УПЛ. Грамотний тренер Віктор Скрипник при гідних футболістів показав, що здатний боротися за результат. Це було видно ще в минулому році, коли луганчани до останнього туру боролися за срібло з «Динамо».

Ну а в 2021-му році «Зоря» вже боролася з «Шахтарем», який у другій рік при Луїші Каштру і відсутності посилення переживав застій. Втім, ту боротьбу «Зоря» також програла за кілька турів до кінця чемпіонату, але знову показала себе третьою силою в Україні, та ще й ледь не виграла Кубок України, давши гідний бій «Динамо в фіналі.

Те, що сталося з командою влітку ймовірно стає вже візитною карткою всіх команд УПЛ, власникам яких майже все одно на клуб Догляд практично всіх лідерів безкоштовно спричинив за собою очікуваний спад. Команду довелося буквально збирати заново і що найприкріше для третьої сили України - з вільних агентів. Трансфери в УПЛ - це окрема тема для статті, де лише 1% гравців змінюють клуб за хоч якусь копійку.

На плаву «Зарю» тримали три людини - Скрипник, Кочергін і Аллахьяр Перший вже на валізах і мріє про відхід, другий хоче піти і не бажає продовжити контракт, через що клуб відправив його в дубль, а третій і в усі вже покинув команду і клуб не зміг знайти суму, щоб викупити свого кращого гравця за низькою ціною.

Перспективи у «Зорі» туманні, а поява «Дніпра-1» і відродження «Ворскли» в цьому сезоні ставить під сумнів місце «Зорі» навіть в топ-4.

Перемога «Динамо» Луческу над «Шахтарем».

Хитрий румунський лисиць Мірча Луческу знову показав свій клас в УПЛ. Звичайно, будуть розмови через вже згаданого раніше застою в «Шахтарі», проте багато, якщо не всі, скажуть, що «Динамо» при Луческу змінилося в кращу сторону.

Команда знайшла якийсь стиль, гру і впевненість, а головне - клас. Більше ми не бачили муки киян з «Колосом» або іншими міцними, або не дуже, командами, як це було при «динамівських серцях». Також Луческу довів, що все ще хороший, незважаючи на вік і невдалі вояжі в Росію і Туреччину. Він ще багато здатний дати футбол, ну а за його коментарями після матчів скучили напевно все в Україні.

Більш того, все це підігрівало і протистояння з «Шахтарем» і його колишніми роботодавцями, які стверджували, що в останньому сезоні «Шахтар» при Луческу не розвивався. У підсумку, Мірча вийшов переможцем, а разом з тим, повернув «Динамо» золоті медалі УПЛ, а разом з тим ще й Кубок України, оформивши золотий дубль.

Правда, осіння частина нового сезону у «Динамо» не виходить. Без серйозних посилень команда грає вже не так яскраво, а багато гравців просто не можуть рости далі через небажання. Втім, є і плюс - трансфер Міколенко в АПЛ, який, втім, також грав не ідеально в 2021-му році.

Успіх збірної України на Євро.

Так, саме успіх. Адже те, як складався турнір для «синьо-жовтих» - мало хто вірив взагалі навіть на вихід з групи.

Хоча очікуваннями перед турніром були високими. Україна виграла групу Ліги націй, перемогла навіть Іспанію, зіграла на рівних з Німеччиною і, здавалося, збірна дозріла для хороших результатів, до яких всі звикли за останні роки. Дійсно, Шевченко і його команда добре справлялися з роботою.

Однак, перед Євро щось пішло не так. Після нічиєї з Францією у відборі на ЧС-2022 Україні приписували боротьбу з «триколірних» за перемогу в групі, але несподівані нічиї з Фінляндією і ще більш несподіваною з Казахстаном, а пізніше в контрольному матчі Бахрейном насторожили всіх.

Здавалося, на Євро всі гравці повинні викластися на повну, але в підсумку відзначили лише гідну поразку з Нідерландами. Морок другого тайму з Північної Македонією і поразка від Австрії поставили команду на межі відправки додому вже після групового етапу.

Тут неймовірно допомогли шведи в своїй групі, ну а далі всіх нас переповнювала радість через перемогу над ними ж в 1/8 фіналу завдяки голу Артема Довбіка Поразка від Англії в чвертьфіналі зараз майже навіть ніхто не згадує, проте вихід в 1/4 фіналу безумовно можна назвати досягненням. Тим більше, якщо порівнювати з першим Євро України в 2012-му році.

Прихід Де Дзербі в «Шахтар».

В Італії Роберто Де Дзербі називали якщо не найперспективнішим, то одним з найперспективніших тренерів Італії. Чутки доходили до того, що італійцем навіть цікавилася «Барселона» для заміни Ернесто Вальверде.

У підсумку, зв'язку Даріо Срни в Італії дозволили переманити Роберто в Україну. Поява італійця в «Шахтарі» багато хто сприйняв як успіх, адже в ньому також були зацікавлені команди Серії А з верхньої частини таблиці. Втім, були і такі, які говорили, що в Італії Роберто нічого не домігся зі скромним «Сассуоло». Сам же Де Дзербі говорив, що «Шахтар» - це можливість побудувати свою команду і грати в Лізі чемпіонів.

Віру «Шахтаря» в італійця підкріпила серйозні фінансові вливаннями в нових гравців. «Гірники» витратили близько 50 мільйонів євро за минуле літо. Правда, почав італієць не дуже впевнено. Поразка від «Олександрії» і з тріском прохід в групу ЛЧ дали привід для критики.

У УПЛ «Шахтар» засяяв лише до кінця осені, ну а в Лізі чемпіонів гру команди ми так і не побачили. Більш того, поразка і нічию з «Шерифом» ще довго будуть згадати. Однак те, що «Шахтарю» вдалося запросити Де Дзербі в Україну безумовно має додати іміджу нашому футболу.

Збереження «Міна» в УПЛ. Занепад «Олімпіка».

Мабуть, головна новина минулого літа. Через нецензурних висловлювань президента «Олімпіка» Владислава Гельзіна на адресу керівництва УАФ він був дискваліфікований від футбольної діяльності на кілька років. У підсумку, майбутнє «Олімпіка» виявилося під питанням.

Були різні чутки - то клуб залишиться і Гельзін продасть його новому власнику, то команду перейменують і вона переїде до Києва і так далі. Фактично, крім Гельзіна займатися «Олімпіком» ніхто не хотів, а продавати клуб сам власник також не горів бажанням.

Після довгих розмов і тривалих обмірковувань, було вирішено, що «Олімпік» зніметься з розіграшу УПЛ, Хоча отримав атестат на наступний сезон. Більш того, команда за підсумками сезону 2020/21 зайняла рятівне 13 місце, а в Першу лігу повинен був відправитися «Мінай».

Але не тут-то було, сказали в УПЛ і УАФ! Ось щоліта щось за лаштунками стадіонів відбувається в нашому футболі і так сталося на цей раз. Несподівано, але чомусь «Мінай», а не четверта команда Першої ліги (хоча там своїх історій вистачало) буде грати в УПЛ. Класика у виконанні УПЛ - просто поміняти команди місцями за підсумками сезону.

«Олімпік» жити продовжує донині в Першій лізі. Вірніше, бренд команди. Весь склад і тренерський штаб був набраний начисто з клубу Другої ліги «Рубікону» з Вишневого (ще одна як виявилося лазівка в регламенті УПЛ), а все молодіжні команди того «Олімпіка» пішли у Другу лігу під бренд «Рубікону».

Ну а сам Гельзін начебто збирався повертатися в футбол. Хто знає, можливо в майбутньому нас чекає ще одне відродження.

Сага з призначенням Реброва - Петракова.

Знову повертаємося до збірної України. Догляд Андрія Шевченка після Євро-2020 ні несподіваним. Всі розуміли, що до цього все йде, і сам наставник натякав, що хотів був попрацювати в клубі. Однак майже всі очікували, що він доопрацює до ЧС-2022, а потім видно буде.

Виявилося, Шевченко і Павелко посварилися. Як так вийшло? Ймовірно всього через нерозуміння. Виявилося, що Шевченко був готовий працювати далі, а ось Павелко після коментарів тренера після завершення Євро-2020 подумав, що час змінити тренера і швидко знайшов підходящу фігуру - Сергія Реброва Кандидатуру тоді вже екс-наставника «Ференцвароша» влаштовувала всіх - уболівальників, функціонерів, керівників, але було одне але - він уже був зайнятий.

Ребров підписав контракт з клубом ОАЕ, про що можливо потім шкодував. Через кілька тижнів Шевченко йде зі збірної і УАФ захотіло переманити Реброва. Тільки от платити компенсацію на тренера так і не захотіли, а сам наставник на конфлікт з новими роботодавцями йти не став - і правильно зробив.

УАФ придумали альтернативу - переможця молодіжного ЧС-2020 Олександра Петракова, Який тоді вже тренував команду U-18. Примітно, але Реброва в УАФ чекали до останнього моменту, але той розривати контракт з «Аль-Айном» не став і в підсумку Петракова призначили, правда з приставкою виконуючий обов'язки.

І знову прикро. Петракова можна зрозуміти. Він і сам говорив, що був готовий до такої приставці, адже шансу очолити головну команду країни може більше і не бути і за нього треба хапатися. А ось УАФ двічі нешанобливо поставилися до тренера, який привіз медалі для країни, та ще й золоті.

Здавалося, що відбір на ЧС вже був програний і шансів у нас було мало. Більш того, Петраков ще й почав з нічиєю з Казахстаном і після матчу багато хто вже поставили на шансах хрест. Але в вольовому стилі і багато в чому завдяки суперникам-конкурентам Україні все ж вдалося відібратися в стикові матчі, які пройдуть вже в 2022-му році.

Монзуль - друга жінка-арбітр на міжнародних матчах в Європі.

Катерина Монзуль - одна з небагатьох українських арбітрів, кому вдалося судити матчі найвищого рівня. В кінці минулого сезону її визнали кращим арбітром УПЛ, а призначення на міжнародні матчі для неї не стало нововведенням.

З 2010-го року вона обслуговувала матчі жіночих молодіжних збірних на великих турнірах, а з 2020-го року вона вже дебютує на міжнародних і європейських турнірах в якості асистента, а через рік - головного арбітра матчів чоловічих команд.

Дебютувала вона 28 березня і обслужила матч відбору на ЧС-2022 Австрія - Фарерські острови, ставши другою після француженки Стефані Фрапар жінкою арбітром, яка обслужила матч чоловічих команд в Європі.

Через півроку її призначили обслужити також матч відбору на ЧС-2022 Англія - Андорра Ця подія ще більше підняло статус українки, так як Англія вельми позитивно оцінила це призначення, а після гри тренер «трьох левів». Гарет Саутгейт і капітан Харрі Кейн високо оцінили суддівство Монзуль.

В Україні також продовжують високо цінувати рівень суддівства Монзуль, призначаючи її на найважливіші матчі турів.

Провал українських клубів в єврокубках.

Сезон 2021/22 для українських клубів в єврокубках запам'ятається надовго уболівальниками. Вперше за довгий час жодна українська команда не пробилася в плей-офф єврокубків. Найгірший набраний коефіцієнт в рейтингу асоціацій за 15 років.

Мало хто думав перед стартом сезону, що таке взагалі можливо. Навіть після жеребкування групового етапу ЛЧ багато хто був упевнений, що-небудь «Динамо», або «Шахтар», або обидві команди пройдуть, як мінімум, в плей-офф Лігу Європи.

Про проблеми «Зорі» на початку сезону ми вже говорили вище, тому сенсу і надій на них мало хто покладав, але, як виявилося, саме луганчани принесли Україні найбільше очок в таблицю коефіцієнтів за підсумками осені.

Були ще спроби «Ворскли» і «Колоса» пробитися в новостворену Лігу конференцій, Але не тут то було. Наші клуби здивували і в третьому за важливістю клубному турніру Європи і не змогли подолати навіть перший раунд кваліфікації.

З наступного сезону чемпіон України втратить пряму путівку в ЛЧ і буде пробиватися в груповий етап через кваліфікацію. Благо, кількість клубів представляють країну в єврокубках збережеться. Однак, наступної весни на жаль ми будемо обходиться переглядом матчів не наших команд.

Призначення в збірну України тренера «Барселони».

Чи не могли обійти стороною і жіночу збірну України, в яку прийшов самий успішний тренер жіночих команд в Європі минулого сезону. Дійсно, Луїс Кортес очолив «синьо-жовтих».

Іспанець виграв з «Барселоною» останню жіночу Лігу чемпіонів і був запрошений не тільки досягти успіху зі збірною, але і популяризувати жіночий футбол в Україні.

Всього за два роки тренерства в «Барсі» (до цього він був аналітиком в клубі) він зробив з команди чемпіона Іспанії та Європи. У 103 матчах при ньому «Барселона» програла лише сім.

У збірній України він вже почав з нічиєю з Шотландією і поразки від Угорщини, але українкам майже вдалося відігратися в останній грі, програючи 0: 3. Плани у іспанця на Україну дуже великі, про що він заявляв у своєму інтерв'ю після призначення.

Поки що його головне завдання - відбір на ЧС-2023. У групі крім Шотландії та Угорщини також Іспанія і Фарерські острови. Поки Україна займає 4 місце з 4 очками, але на відміну від всіх має гру в запасі. До лідера Іспанії - 11 очок, але ось до Шотландії всього 6. Шанси безумовно є.

«Металіст» і «Крівбасс». З Другої ліги в лідери Першої.

У листопаді завершився перше коло в Першій лізі, Де лідерами йдуть «Металіст» і «Крівбасс» - команди, які лише влітку піднялися в класі з Другої ліги.

Власне, Другу лігу обидві пройшли без проблем, хоча і були в одній групі, проте «Металіст», який тоді ще носив назву «Метал» фінішував першим, виграв пізніше фінал у «Поділля», ставши чемпіоном Другий ліги.

На Першу лігу «Метал» вже заявився «Металістом», а президентом клубу офіційно став Олександр Ярославський, Який вирішив повернутися у великий футбол.

З трохи меншим розмахом відродився і «Крівбасс», який також без проблем вийшов в Першу лігу і відразу ж разом з харків'янами почав вважатися фаворитом турніру.

Обидві команди виявилися настільки сильні за мірками Першої ліги, що вболівальники і експерти вже оцінюють їх шанси в боротьбі за зону єврокубків в наступному сезоні УПЛ. І дійсно, у «Металіста» лише одна поразка в чемпіонаті, а у «Крівбасса» лише два. Для прикладу - у 3-й і 4-й команд чемпіонату «Альянсу» і «Оболоні» аж 6 поразок.

Правда, не всім в чемпіонаті це сподобалося. «Металіст» не раз звинувачували до лояльного до команди суддівства, а деякі власники клубів навіть збиралися зав'язати з футболом. Втім, до пізньої осені ці розмови, як і скандали, вщухли.

А ось «Крівбасс» вже встиг змінити тренера. Мабуть під УПЛ клуб призначив більш статусного тренера, Ніж Геннадій Приходько - Олександра Бабича Змін майже не відбулося і «Крівбасс», як перемагав майже всіх суперників, так і продовжує перемагати. Конкурентів мабуть у обох команд не буде навіть після зими і ймовірно вони пройдуть в УПЛ, а хто буде третім - питання поки відкритий.