«Мене поважає вулиця...». Гутцайт – про свою роботу на благо українського спорту

«Я поясню. Ви маєте позицію. І за позицію я поважаю людей. У вас на той час була та позиція, що неправильно роблю по відношенню до бойкоту, але всередині я розумів, для чого це роблю. Я не хочу називати прізвища тих, хто мене хейтіє на той час. Але я можу сказати, що ці люди нічого не зробили. Вони навіть не підійшли до своїх президентів міжнародних федерацій, щоб сказати, що ви проти. Ось як олімпійський чемпіон...».

«Взагалі нічого не зробили за 2 роки! Я можу покроково розповісти, чим людина займалася, але просто не хочу. А ви порушували такі питання, які на той час, на мою думку, не треба було порушувати, бо я мав план. Ось уявіть: я головний тренер збірної, маю план. Є багато людей, які мене не підтримують, кажуть, що інший тренер каже, що потрібне не так, а так. Але маю план. І потрібно дотримуватися цього плану. А потім я отримую фінал та виграю Олімпійські ігри як тренер у 2008 році. Так, я виграв із командою тренерів, але я був головним і казав, що робити. А скільки мене били в спину і казали, що не вийде».

«У мене був план, а тут у вас є питання, які проти мого плану. І не треба було багато розповідати, бо є дипломатична робота. Є робота, яку ніхто не знає. І потім ми бачимо лише результат. Ви мене критикували, і це абсолютно нормально. Я нормально ставився до цього. Якщо є 100 людей, завжди буде парочка, яка буде проти. Хто критикуватиме. На виборах президента НОК мене також критикували, перейшли червону лінію у критиці. Перейшли на образи, бруд. Але я витримав. І поваги на вулиці серед людей у мене не поменшало, а побільшало. Бо побачили, що я не відповідаю на цей бруд, що я жив чесно, так і живу. Мене поважає вулиця, бо я ріс надвір. Мене шанує спорт. Мене поважають усі верстви населення, бо я завжди відкрита і чесна людина».