Війна. Мета. Мрія: шлях українських спортсменів на Олімпіаду в Парижі

Український стрибун у воду Станіслав Оліферчик з гордістю носить ім'я свого покійного діда, який проживав у Маріуполі. Під час окупації російські війська перетворили українське портове місто у руїни. За словами Оліферчика, дідусь тяжко хворів, але у зруйнованому місті отримувати на необхідному рівні медичну допомогу стало неможливо. Йому було 74 роки, коли він помер у жовтні минулого року.

Ще однією жертвою багатомісячної облоги Маріуполя російськими військами став центр водних видів спорту «Нептун». Оліферчик планував використовувати відремонтований спортивний комплекс у якості своєї тренувальної бази до Олімпійських ігор-2024 року у Парижі. Але його розбомбили у той же день, що і міський драматичний театр. Авіаудар став одним з найсмертоноснішних нападів на мирних жителів за роки російського вторгнення. Розслідування Associated Press встановило, що загинуло близько 600 осіб.

Тому стає зрозуміло, чому уродженець Маріуполя Оліферчик приходить у жах від думки про те, що йому і іншим травмованим війною українським спортсменам, можливо, доведеться відкласти в сторону свій гнів і совість та змагатися з колегами з росії і білорусі на Олімпіаді.

Велику частину часу я злюся. Я просто не можу більше терпіти, коли відбуваються обстріли. Я хочу, щоб росія дозволила нам жити у мирі і трималася від нас подалі.

Станіслав Оліферчік /Фото: Getty Images

Незважаючи на гнів з боку України і побоювання з боку інших країн, Міжнародний олімпійський комітет вивчає питання, щоб дозволити росіянам і білорусам брати участь на Олімпіаді у Парижі.

МОК заявляє, що його місія – сприяти єдності і миру, особливо коли триває війна. Також в організації цитують експертів Організації Об'єднаних Націй з прав людини, які стверджують, що не можна допускати дискримінацію за паспортами.

Для українських спортсменів, які планують відправитися у Париж, можливість ділити олімпійські басейни, поля і арени з російськими та білоруськими спортсменами настільки відштовхує, що дехто каже, що не поїдуть, якщо це станеться.

Сестри Алексєви /Фото: Instagram

Сестри Марина і Владислава Алексіїви, які завоювали олімпійську бронзу в командних змаганнях з артистичного плавання на Олімпійських іграх у Токіо в 2021 році, входять до числа тих, хто говорить, що їм доведеться бойкотувати.

Ми повинні. Наші почуття не дозволяють нам стояти поруч ... з цими людьми.

Оліферчик побоюється, що ворожнеча може поширитися, якщо українці зустрінуться з росіянами і білорусами у Парижі – ймовірний сценарій, враховуючи, що олімпійці будуть розміщуватися і їсти разом.

Все може статися, навіть бійка. Між нами просто не може бути ніяких рукостискань.

Збірна України з артистичного плавання /Фото: Facebook

Необхідність тренуватися у розпал війни також ставить українських олімпійських претендентів у невигідне становище. Російські удари знищили тренувальні об'єкти. Повітряні нальоти зривають тренування.

Оскільки російське вторгнення в Україну також закрило повітряний простір країни, поїздки на міжнародні змагання перетворилися у важку одісею – часто це довгі поїздки на поїзді до сусідньої Польщі, а звідти – в інші країни.

Міністр молоді та спорту і президент НОК України Вадим Гутцайт в інтерв'ю AP сказав:

Наші спортсмени тренуються, поки летять крилаті ракети, летять бомби.

Фото: Facebook

Збірна України з артистичного плавання, в яку входять сестри Алексієви, раніше тренувалася у спорткомплексі «Локомотив» в Харкові, другому за величиною місті країни. Російський удар ракетами С-300 зруйнував комплекс у вересні, заявив тоді губернатор області Олег Синєгубов. Він опублікував фотографії, на яких видно гігантський кратер і серйозні пошкодження будівлі.

Марина Алексіїва сказала, що раніше вони вважали спортивний центр у Харкові «домом». За словами сестер, запасний басейн у Києві не має такої ж глибини, що робить його менш підходящим для занять підводною акробатикою. 

Коли вони спілкувалися з журналістом AP, сирени повітряної тривоги перервали тренування, і їм довелося вибратися з басейну і сховатися у бомбосховищі, поки не прозвучить відбій.

Електроенергія також іноді ненадовго відключалася. росія вже кілька місяців систематично завдає ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України. Коли йде ракетний удар, то відключають підігрів басейну, вода стає настільки холодною, що сестри тренуються у гідрокостюмах, які повністю закривають тіло, що далеко не ідеально для їхнього елегантного виду спорту.
 

Фото: Facebook

МОК розглядає можливість участі росіян і білорусів на Іграх в Парижі як «нейтральних спортсменів» – без національного прапора і гімну.

Оліферчик виступає проти такого допуску:

Вони просто нічого не роблять і нічого не говорять. І саме через їхнє мовчання та бездіяльність відбувається весь цей жах. Нейтральний прапор – не варіант. Це неможливо.