Срібло на вагу золота: збірна України – топ, і ніяка поразка в фіналі Золотої Євроліги цього не скасовує

Чоловіча збірна України з волейболу знову не змогла виграти Золоту Євролігу. На відміну від минулого року, коли наша команда зайняла в Фіналі чотирьох останнє, четверте місце, цей розіграш «синьо-жовті» завершили зі срібними медалями, поступившись у вирішальному поєдинку Туреччині з рахунком 2:3 (25:14, 22:25, 24:26, 25:22, 6:15). Безумовно, програвати принциповому супернику і сусідові у світовому рейтингу в фіналі настільки сильно проведеного змагання дуже прикро. Однак, незважаючи на фіаско в матчі за золото, підопічним Угіса Крастіньша і нашим уболівальникам не варто занадто засмучуватися, адже, по-перше, наша головна задача на турнір була успішно виконана, а по-друге – команді просто ніколи сумувати: попереду на неї чекає ціла серія дуже складних і відповідальних випробувань, успішне подолання яких може вивести український волейбол на новий, топовий рівень. 

Як Україна провела Золоту Євролігу?

Якщо не враховувати програний фінал – просто ідеально. Наша збірна встановила рекорд турніру, побити який буде неможливо: вперше в історії команда посіла перше місце в групі з Бельгією, Хорватією і Північною Македонією, не програвши жодного сету. Після такого феєричного виступу на груповому етапі «синьо-жовті» вийшли в Фінал чотирьох, де в 1/2-й підопічним Крастіньша знову потрібно було зіграти проти збірної Хорватії, що не пустила нас у вирішальний поєдинок минулого року. Реванш вдався сповна: Україна обіграла «картатих» з рахунком 3:1 (25:23, 25:21, 21:25, 25:12) і вийшла в фінал, в якому їна неї вже чекали турки. 

Фінальний матч почався для нас з неймовірно впевненої перемоги в першій партії, але потім все пішло не за планом: два програних у впертій боротьбі сети, важкий четвертий, в якому нам все ж вдалося врятуватися, проте це лише відстрочило поразку української збірної. У вирішальному п'ятому сеті наші хлопці, схоже, перехвилювалися, трапилася якась біда з подачами, і вони віддали його супернику практично без боротьби. Однак фінал у Золотій Євролізі має швидше символічне значення, адже ще до нього і Україна, і Туреччина виконали свою головну задачу на турнір. 

Чому півфінал важливіший за фінал і що за завдання ми виконали?

Обидва фіналісти Золотої Євроліги отримують право виступити на Челленджері або так званому Кубку претендентів. Це відбіркове змагання для восьми команд, переможець якого виходить в Лігу націй– елітний турнір, де беруть участь 16 найкращих збірних світу. За час існування Челленджера, створеного лише в 2018 році, Україні жодного разу не вдавалося туди потрапити. Ми повинні були зіграти на Кубку претендентів-2021 на правах учасника фіналу Золотої Євроліги, проте той розіграш, так само, як і попередній, скасували через пандемію коронавіруса.  

Дебютний для нашої збірної Челленджер пройде з 26 по 30 липня в Катарі. Будемо тримати кулаки за підопічних Угіса Крастіньша і сподіватися, що нам вдасться дістатися до вершини світового волейболу, якій можна сміливо називати Лігу націй.

Що ще чекає на збірну України в найближчі місяці? 

Після Челленджера серія випробувань для нашої збірної не закінчиться, а тільки почнеться. Уже в кінці серпня «синьо-жовтим» належить стартувати на чемпіонаті Європи, право на проведення якого ми втратили через повномасштабного вторгнення російських окупантів. Турнір повинен був проходити в Україні, Італії, Болгарії і Північній Македонії, але в зв'язку з війною наше місце господарів зайняв Ізраїль. Після розширення кількості учасників Євро до 24 команд збірна України виступає на турнірі дуже гідно. У 2019 році наші хлопці дісталися до чвертьфіналу, де зуміли дати бій грізним сербам (2:3), а в 2021 знову успішно вийшли з групи, але в 1/8 програли росії (1:3) для якої, сподіваємося, той турнір став останнім. 

На майбутньому Євро-2023 українці потрапили в групу з Болгарією, Словенією, Фінляндією, Хорватією та Іспанією. У плей-оф виходять цілих 4 з 6 команд, так що чекаємо від підопічних Крастіньша, як мінімум, не гірших результатів, ніж були продемонстровані на двох попередніх континентальних першостях. 

А в кінці вересня на збірну України чекає відбір на Олімпійські ігри-2024. Вихід на Олімпіаду – це, поки, щось недоступне і надприроднє для «синьо-жовтих», але хто заборонить нам трохи помріяти? На турнірі в Бразилії наша команда виступить в одній групі з кращими збірними світу: Італією, Бразилією, Іраном, Кубою, Німеччиною, Чехією і Катаром. Щоб потрапити на Ігри в Парижі, потрібно зайняти місце не нижче другого. Сказати, що у нас є на це реальні шанси, було б нечесно, проте, якщо вже Україна потрапила в цю кваліфікацію, потрібно зробити все можливе для підсумкового успіху. 

Як бачимо, сумувати через поразку в фіналі нашої збірної просто ніколи, та й вболівальникам це зовсім ні до чого. Головне, що зараз у нас є досить сильне і яскраве покоління волейболістів, здатне вирішувати завдання, які раніше могли нам тільки снитися, і нав'язувати конкуренцію кращим з кращих. А золоті медалі, дай Бог, ще прийдуть.

 

Михайло Цирук спеціально для ХSPORT.ua

 

У матеріалі використані фото Getty images