У сучасному футболі, як світовому, так і українському, якісний молодий голкіпер ще до недавнього часу вважався великою рідкістю. Таких воротарів, які виступають в топових клубах, можна було перерахувати на пальцях рук. Якщо говорити про нашу країну, то тут на перших ролях десятиліттями були досвідчені стражі воріт, які не давали жодних шансів конкурентам ані в своїх клубах, ані в збірній. Спочатку статус голкіпера номер один в Україні роками утримував легендарний Олександр Шовковський, потім естафету прийняв Андрій П'ятов, який захищав ворота нашої головної команди майже до своєї футбольної пенсії.
Але епоха цих легенд залишилася позаду, і тепер прийшов час нових талантів, які згодом доростуть до рівня Шовковського і П'ятова. І, на щастя, таких талантів у нас вистачає. Сьогодні в Україні виросло просто неймовірне покоління голкіперів, які в своєму молодому віці вже встигли заявити про себе в дорослому футболі, а їхній потенціал просто вражає.
Коли ми чуємо фразу «молодий український воротар», в голову, насамперед, приходять володар Золотої Рукавички чемпіонату світу U-20 в 2019 році Андрій Лунін, який перебрався в мадридський «Реал» ще в 19 років, або ж Анатолій Трубін, який до 20-ти років став залізним гравцем основи донецького «Шахтаря», а зараз ним цікавиться цілий ряд європейських топ-клубів. Ніхто не ставить під сумніви заслуг цих хлопців, проте на них покоління молодих і перспективних українських голкіперів далеко не закінчується. Прямо зараз на наших очах зростає цілий ряд не менш класних воротарів, які за своїм рівнем нічим не поступаються розрекламованим Трубіну і Луніну. І в цьому матеріалі хотілося б поговорити саме про них.
Дмитро Різник
Про цього воротаря багато говорять вже не перший рік. Репутацію сильного голкіпера 24-річний Різник добув, захищаючи кольори полтавської «Ворскли». На рівні УПЛ Дмитро дебютував в сезоні-2019/20, відігравши в чемпіонаті країни 14 матчів, 4 з яких стали сухими. Крім того, молодий футболіст був основним стражем воріт своєї команди в пам'ятному розіграші Кубка України, коли полтавцям вдалося дістатися до фіналу. У чотирьох поєдинках турніру Різник пропустив лише двічі, а в фіналі проти київського «Динамо» відбив удар Віталія Миколенка в серії пенальті, проте це не допомогло його команді виграти трофей.
Наступний сезон Дмитро провів в статусі основного голкіпера «Ворскли» і демонстрував дуже впевнену гру. У 24 матчах УПЛ він пропустив 28 разів і видав цілих 7 сухих матчів – майже 30% від усіх зіграних. У незакінченому сезоні-2021/22 Різник встановив абсолютний рекорд УПЛ, відбивши 5 пенальті поспіль, і знову відіграв 7 поєдинків на нуль, цього разу з 17-ти.
Прекрасні виступи молодого воротаря в Полтаві не могли не потрапити до уваги сильніших клубів, і перед другою половиною сезону-2022/23 він перебрався в донецький «Шахтар». Різник розглядався як заміна основному голкіперу «гірників» Анатолію Трубіну, якого готуються продати. Але поки Трубін залишається в команді, а Різник – на лаві запасних. Повна відсутність ігрової практики, безумовно, гальмує розвиток воротаря, тому в разі, якщо Анатолія не пропадуть і влітку, Дмитру варто було б задуматися про відхід в оренду.
Руслан Нещерет
Увірватися в дорослий футбол вже в 18 років Руслану Нещерету, як і багатьом молодим футболістам по всьому світу, допомогла пандемія коронавірус. У сезоні-2020/21 в київському «Динамо» виникла дуже рідкісна ситуація, коли з обойми випали і основний голкіпер Георгій Бущан, і його змінник Денис Бойко. Рятувати ситуацію довелося юному Нещерету, і він впорався зі своїм завданням на відмінно. Дебют за головну команду «Динамо» відбувся в поєдинку проти «Дніпра-1». Вже на початку гри Руслан пропустив чи не перший удар в ствір своїх воріт від Олександра Назаренка, проте далі матч склався вдало як для голкіпера, який більше не витягав м'яча з сітки, так і для команди, яка ще до перерви забила два голи, що дозволили киянам перемогти.
Але справжньою хвилиною слави Нещерета став наступний поєдинок, в якому «Динамо» на виїзді зустрічалося з «Барселоною» в рамках групового етапу Ліги чемпіонів. Він знову швидко пропустив, не зумівши відбити пенальті від Мессі, але після цього видав просто космічний матч, в якому зробив 12 сейвів і напевно потрапив на олівець скаутів топових клубів. Незважаючи на підсумкову поразку «біло-синіх» з рахунком 1:2 голкіпер точно може занести цю гру собі в актив.
Після відновлення Георгія Бущана Руслан Нещерет знову став запасним воротарем столичного клубу і провів в такому статусі весь сезон-2021/22. Але в сезоні-2022/23 перший номер киян серйозно травмувався, і його молодий дублер отримав ще один шанс. У крайній кампанії Руслан відіграв 22 матчі за клуб у всіх турнірах, і проводив їх зі змінним успіхом: десь дійсно тягнув свою команду, а десь не виручав в ситуаціях, коли повинен був це робити. Зовсім нещодавно Нещерет знову нагадав про себе прекрасною грою в матчі молодіжного Євро проти збірної Іспанії, в якому його фантастичні сейви допомогли нам зіграти внічию (2:2).
В цілому Нещерет – розумний і рухливий голкіпер, який відмінно грає ногами. Якщо він продовжить отримувати ігрову практику, то буде мати всі шанси дорости до дуже серйозного рівня. Благо, часу для цього у Руслана поки вистачає.
Олександр Сапутін
Про цього 19-річного голкіпера «Зорі» ми вперше дізналися в минулому сезоні. До цього Сапутін ніколи не виступав на рівні УПЛ, але навесні в його кар'єрі трапився справжній прорив. Після зимової паузи Патрік ван Леувен раптово довірив юному воротареві місце в основі, яке в першій частині сезону належало Дмитру Мацапурі, і Сапутін несподівано вистрілив: відіграв 15 матчів УПЛ, пропустивши в них лише 12 голів, а в більшості ігор (8) і зовсім зберіг свої ворота в недоторканності. Такому блискучому старту кар'єри в дорослому футболі позаздрить кожен гравець. За підсумками сезону Сапутіну роздавали багато авансів: він поїхав на збір України U-21 перед чемпіонатом Європи, хоча і не потрапив у фінальну заявку, а також був номінований на премію Golden Boy, яка вручається найкращому молодому футболістові Європи. Після такого чудового початку головне не зловити зірочку і продовжувати працювати в тому ж дусі.
Павло Ісенко
А ось цей хлопець вперше заявив про себе вже досить давно, в сезоні-2019/20. У ньому 16-річний, на той момент, Ісенко провів лише один матч за першу команду «Ворскли», а точніше серію пенальті, але зате яку! У півфіналі Кубка України полтавський клуб зустрічався з «Маріуполем». Основний і додатковий час поєдинку завершилися внічию 1:1, і доля путівки в фінал вирішувалася в післяматчевій лотереї. Тренер полтавців Юрій Максимов зважився на ризикований крок і випустив на найважливішу серію пенальті дитину, яка до цього жодного разу не грала в УПЛ. Досвідчений наставник не прогадав: Ісенко творив в воротах щось неймовірне і відбив останній удар, дозволивши своїй команді дістатися до вирішального матчу.
У фінальному поєдинку з «Динамо» тренерський штаб «Ворскли» теж хотів випустити свого вундеркінда на серію 11-метрових, але полтавцям банально не вистачило слотів для замін. Можливо, якби Ісенко все ж вийшов на поле, доля фіналу склалася б зовсім по-іншому, але тепер про це можна тільки здогадуватися.
Незважаючи на весь шум навколо Ісенка, за наявності в команді Дмитра Різника йому було дуже складно боротися за місце в основі. Але як тільки конкурент пішов в «Шахтар», Павло відразу ж став першим номером «Ворскли». У минулому сезоні він провів половину матчів УПЛ – 15, пропустив в них 17 голів і 6 разів зіграв на нуль. За його підсумками Ісенко також був номінований на нагороду Golden Boy. Ще б пак, статус основного воротаря в команді, яка виступає в єврокубках, в 19 років – серйозна заявка на успішне продовження кар'єри.
Владислав Рибак
Ще один молодий голкіпер, який має перспективи вирости в майстри високого класу. Владислав Рибак належить харківському «Металісту», але вже кілька років катається по орендах. В крайньому сезоні доля занесла його в «Дніпро-1», і там 22-річний воротар проявив себе досить непогано. У другій половині чемпіонату він відібрав місце в основі у кризового Макса Валефа і відіграв 13 матчів в УПЛ, в п'яти з яких зумів не пропустити. Часом Владислав був далеко неідеальним, але на тлі свого конкурента все ж істотно виділявся. Тепер, якщо «Дніпро-1» і «Металіст» домовляться про продовження оренди, у цього молодого футболіста буде шанс зіграти в кваліфікації Ліги чемпіонів, який випадає далеко не кожному гравцеві.
